Керівники навчальних закладів тепер зобов’язані інформувати правоохоронні органи та служби у справах дітей про всі випадки булінгу.

За ненадання такої інформації вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності, - зазначила освітня омбудсменка Надія Лещик.

Вона пояснила, що директори шкіл та дитячих садків повинні оперативно реагувати на усні чи письмові заяви про випадки насильства або жорстокого поводження. Закон встановлює термін - доба з моменту отримання скарги.

Якщо керівник навчального закладу виявить ознаки булінгу, він зобов’язаний терміново повідомити про це батьків або опікунів дитини, а також подати письмову заяву до поліції та відповідних служб.

Надія Лещик підкреслила, що таке повідомлення є критично важливим для притягнення до відповідальності кривдників та їхніх батьків (якщо мова йде про учнів). Після отримання заяви поліція може розпочати розслідування, а суд вирішить, чи дійсно мало місце цькування.

«Не завжди інформація (від керівника закладу) може стосуватися саме булінгу, іноді це може бути разове насильство, але його не можна ігнорувати – це також жорстоке поводження, і поліція буде визначати, чи є підстави для відкриття кримінальної справи або складання адміністративного протоколу.

Визначити, як кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною, має право лише поліція, а не керівник навчального закладу», – пояснила освітня омбудсменка.

За її словами, директори або комісії, які займаються випадками булінгу, не мають права оцінювати, чи дійсно дитина зазнала цькування, але можуть зафіксувати ознаки знущання для звернення до поліції та ухвалити рішення про подальші дії в навчальному закладі.

Якщо директор не звернеться до поліції, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності відповідно до статті 173-4 КУпАП. У такому разі йому загрожує штраф (від 425 до 850 гривень) або виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% зарплати.

Судова практика показує, що зазвичай суд накладає штраф на порушників.

Звернення до офісу освітнього омбудсмена демонструють, що деякі керівники не повідомляють правоохоронні органи через страх за репутацію установи або побоювання, що ситуація стане відома громадськості.

Крім того, директори помилково вважають, що звертатися до поліції слід тільки після розгляду повідомлення про булінг спеціальною комісією.

«Однак, замовчування таких ситуацій не вирішує проблему, а навпаки, погіршує її і може призвести до негативних наслідків для всіх учасників освітнього процесу, у тому числі для керівника закладу», – вважає Надія Лещик.

Раніше Міністерство освіти і науки впровадило механізм швидкого повідомлення про булінг у школах. Учні або їхні батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати скаргу в електронному вигляді.